Перекривши газовий кран, прем'єр Володимир Путін кинув виклик не тільки Україні, але і Європейському Союзу.
Про це в четвер пише британське видання "The Times" у статті
"Холодна зброя Володимира Путіна легко може обернутися проти нього".
"Швидше за все, Путін поставив мету не тільки покарати український
уряд за те, що він сподівається привести країну в НАТО, але і ще раз
показати мешканцям східних кордонів Європи - якщо там хтось уже забув
про вторгнення Росії в Грузію, - що їм набагато вигідніше залишатися
близькими до Росії, а повертатися обличчям до Заходу, навпаки,
небезпечно", - йдеться в статті.
На думку журналістів видання, однією з цілей, які переслідує Путін у
газовій війні з Україною, є повна дезінтеграція української влади, "її
розкол на фракції, контрольовані Ющенком і прем'єр-міністром Юлією
Тимошенко".
"Країна розгойдується під ударами олігархічних бізнес-угруповань;
через ці міжусобиці ніхто не може нічого планувати і ніхто не може
проводити реформи, без яких вступ до НАТО і ЄС так і залишиться на
папері. На настільки тендітному політичному ландшафті неозброєним оком
видно, чому погрози Путіна можуть тільки підсилити старі суперечності
між тими, хто на дух не переносить Росію і хоче в ЄС, і тими, хто Росію
вважає якщо не рідною країною, то заступником, який не слід
провокувати", - пише "The Times".
На думку журналістів, газова криза, об'єднає в ЄС "тих, хто колись
був роз'єднаний, і переконає їх тільки в одному - потрібно терміново
знижувати залежність від російського газу".
Водночас американський "The Wall Street Journal" пише, що п'ять
місяців тому Путін "направив російські танки в Грузію, а тепер він
звернув свій погляд на ще одну надокучливу демократичну сусідку,
Україну".
"Намагайтеся не звертати уваги на весь цей шум про плату за транзит,
заборгованість і ринкові ціни. Найбільш очевидний факт про конфлікт між
Росією й Україною навколо поставок газу: безжалісний російський лідер
користується енергетичним кийком, щоб послабити прозахідний уряд у
Києві і, залякавши ЄС, примусити його до підпорядкування. Стратегічні
ставки такі ж великі, як минулого літа", - пише видання.
На думку журналістів, "Москва засвоїла уроки 2006 року і напередодні цієї зимової війни влаштувала пропагандистський бліцкриг".
"Вона доручила лобістській фірмі з Брюсселя завіряти жителів
континенту в безпеці їхніх поставок - принаймні, до вчорашнього дня - і
перекладати провину на небажання українців платити "ринкову ціну" за
природний газ і платити за графіком", - пише видання.
Водночас, на думку журналістів, Україна тут теж не бездоганна,
оскільки в 2006 році уряд у Києві "занадто охоче погодився на створення
непрозорої - а, на думку багатьох, глибоко корумпованої структури для
перерахування платежів за транзит газпромівського газу".
Французький "Le Monde" також відзначає, що політичний контекст відіграє чималу роль у новій "газовій війні".
"Москва так і не змирилася з прагненням України вступити в ЄС і ще
менше в НАТО. Путін порівняно недавно заявив, що ця країна, частина
територій якої, як він вважає, Центральна Європа, а інша частина -
подарована Росією, "це навіть не держава!", - пише видання.
На думку наукового співробітника Європейської Ради П’єра Ноеля,
проблема Європи полягає "не в надлишковій залежності від російського
газу, а в політичних розбіжностях, що виникли внаслідок фрагментованого
ринку".
Він вважає, що рішення полягає в створенні спільного ринку, здатного
"деполітизувати" вирішення газових питань з Росією і зробити поставки
більш захищеними.
"Пріоритетом є завершення створення внутрішнього ринку", - визнає
експерт. "Можливо тоді ведмідь знову стане більш мирним", - зазначає
видання.
|